Стало вже доброю традицією зустрічі учнів з ветеранами Великої вітчизняної війни.
От і сьогодні ми завітали у гості до Купріянової Зінаїди Костянтинівни.
З кожним роком віддаляються від нас події однії з найжорстокіших війн, які знало людство. Та не перестають боліти рани у тих, хто своїм життям захищав рідну землю від ворожої навали.
Молодому поколінню українців важко уявити справжні масштаби наших втрат — людських, економічних, культурних, соціальних, адже безжалісне колесо війни, прокотившись Україною, залишило за собою катастрофічні наслідки. Але пам’ятають про це ветерани, чия доля була обпалена війною, бо після подвигів ратних вони здійснили подвиг трудовий, відбудувавши Україну після фашистської розрухи. А тому їм особлива увага і пошана, любов і тепло рідних, повага молоді. Мимоволі спадають на думку поетичні рядки:
Хочеться, щоб ще довго-довго билися ваші невтомні серця, а ми будемо робити все, щоб ваше життя було гідним вашого подвигу, щоб сплатити хоча б малу дещицю того вічного, неоплатного боргу, який винні вам усі врятовані вами за роки війни. 67-річчя визволення України — це ще одна можливість довести свою шану людям, чиї воля і дух виявилися нездоланними перед загрозою знищення.
От і сьогодні ми завітали у гості до Купріянової Зінаїди Костянтинівни.
З кожним роком віддаляються від нас події однії з найжорстокіших війн, які знало людство. Та не перестають боліти рани у тих, хто своїм життям захищав рідну землю від ворожої навали.
Молодому поколінню українців важко уявити справжні масштаби наших втрат — людських, економічних, культурних, соціальних, адже безжалісне колесо війни, прокотившись Україною, залишило за собою катастрофічні наслідки. Але пам’ятають про це ветерани, чия доля була обпалена війною, бо після подвигів ратних вони здійснили подвиг трудовий, відбудувавши Україну після фашистської розрухи. А тому їм особлива увага і пошана, любов і тепло рідних, повага молоді. Мимоволі спадають на думку поетичні рядки:
Як радіо співає "День Победы"
На їхні очі падає роса...
Про цих людей, опалених війною,
Турбота наша хай не погаса.
Хочеться, щоб ще довго-довго билися ваші невтомні серця, а ми будемо робити все, щоб ваше життя було гідним вашого подвигу, щоб сплатити хоча б малу дещицю того вічного, неоплатного боргу, який винні вам усі врятовані вами за роки війни. 67-річчя визволення України — це ще одна можливість довести свою шану людям, чиї воля і дух виявилися нездоланними перед загрозою знищення.
Шановні ветерани!
Щиро вітаємо вас з 67-річчям Перемоги!
Бажаємо вам доброго здоров’я, родинного затишку,
завжди мирного світлого неба і ясного сонця!
Немає коментарів:
Дописати коментар