Батьківські збори

В останній день зими в нашому класі проходили батьківські збори.
У своїх міні-творах "Як би я був директором школи..." діти писали, що ходити на батьківські збори і цікавитися шкільними справами своїх дітей -  одне з правил для батьків.
Батьки знову довели, що в нашому класі байдужих немає.
Питання, які розглядалися, звучали так:

1. Поточне навчання учнів.
2. Підготовка до ДПА.
3. Анкета " Якби я був класним керівником..." ( шкільна форма, поведінка учнів).
4. Ремонт класу.
5. Різне.

Дякую всім батькам за підтримку і розуміння!!!

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!

Твій День Народження прийшов,
А це таке важливе свято,
Хай несе радість і любов,
І щирих привітань багато,
Зорю найкращу з усіх зір
І квітів шелест й пісню ночі,
У своє щастя Ти повір –
І матимеш усе, що хочеш !

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ЛІЛЯ!!!

Школа – наш дім, ми господарі в нім

Під таким гаслом проходив минулий тиждень. Традиційно у четвер ми проводили годину спілкування. Розпочалась година з написання міні-твору, який починався словами "Якби я був директором...".
Три питання ми обговорювали:
1. Шкільна форма.
2. Правила поведінки для учнів, учителів і батьків.
3. Благоустрій школи.

Ми всі різні і по-різному дивимось на однакові речі. Це цілком правильно, бо тому ми і цікаві один одному.
Кожен аргументував свій погляд на питання. Для когось уявити себе директором стало важким іспитом, а хтось запропонував цікаві рішення того чи іншого питання.

23 Лютого - День захисника Вітчизни

Дорогі мої!
Щиро вітаю всіх із справжнім чоловічим святом, історія якого сягає початку минулого століття, - Днем захисника Вітчизни!
23 лютого – визначна дата для всіх чоловіків, хто колись мав честь носити погони і військову форму, а також – для всіх жінок, які з тривогою і гордістю чекали на повернення з лав Збройних сил своїх синів, братів, коханих.
Ми виросли з цим святом, дорослішали й мужніли, беручи за приклад історію свого народу та його найкращих представників.
Попри зміну часів і політичних систем, нині 23 лютого, як і десятиліття тому, асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.
Тому сьогодні я вітаю вас усіх зі святом. Здоров’я, витримки й нових фахових висот, щастя і родинного затишку кожному з вас!

Соціально-психологічний театр

Соціальні теми завжди були і, ми так думаємо, ще довго будуть залишатися актуальними. От і  вирішили спробувати свої сили у театральному мистецтві, вирішили на загал показати життя наших однолітків з їх проблемами.
За допомогою ми звернулися до нашого друга і порадника у таких складних питаннях - психолога школи Ольги Миколаївни Шаблій.

Першим етапом був вибір теми, яка б відповідала нашому віку і труднощам, з якими ми зустрічаємся. Далі ми отримали завдання по групах продумати ті життєві ситуації, в які ми найчастіше потрапляємо.І найголовніше - показати правильний вихід у кожному випадку. Очікуємо, що наша робота принесе нам нові знання і задоволення.

Зустріч з воїнами-інтернаціоналістами

Традиційним для лютого є проведення заходів щодо відзначення Дня виведення військ з Афганістану та вшанування пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.

Ми також  побували на урочистому заході в районній бібліотеці, де звучали розповіді воїнів-інтернаціоналістів, пісні часів афганської війни.

На серці смуток і тривога,

 З чола тече холодний піт.

 Баграм-Кабул. Біжить дорога.

 Пообіч неї – сухоцвіт.

 Удома в нас, на батьківщині,

 В садах щебечуть солов”ї,

 Розквітли вже й волошки сині,

 Як очі,матінко,твої.

 А тут весни немов немає:

 Довкола лиш піски одні.

 Безмірна туга серце крає,

 Як Україну бачу в сні!

День пам’яті воїнів - афганців.

15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів - афганців.

Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто недожив, недоспівав, недокохав.

Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тисяч.

Пік бойових дій припав на 1984 – 1985 роки. Для тисяч наших солдат, їхніх батьків та матерів, дружин, дітей розпочалася жорсока, кривава війна в Афганістані. Тривожні дні чекання, безсонні ночі та тривоги. Посивіли батьки. Тривожними були ці роки і для тих батьків, сини яких служили не в Афганістані, а на території колишнього Радянського Союзу. Де б не служив солдат, він у будь-який момент міг потрапити до Афганістану. Тому й не було спокою в Україні всі 10 років афганської війни, яка тривала вдвічі довше, ніж Друга світова війна.

Вже скільки років проминуло,

А біль у серце б’є і б’є…

Батьки старенькі, сивочолі

Стоять під пам’ятником чорним,

Де вибито ім’я твоє.

Синочку, синку!  Орле сизий!

Тобі було лиш дев’ятнадцять,

Ой, як же важко на чужині

Зустріти смерть свою зненацька!

Чужі люди, чужа віра,

Чужа та країна!

Які ж бо – то лиходії

Забрали в нас сина?!

Хай прокляті навіки будуть

Ті, хто почав війну в Афгані,

Хто тисячі синів прислав нам

Назад – у «чорному тюльпані»!

За що? За що так поступила доля

З тобою, з ними – з багатьма?

…Як приземлявсь «тюльпан» той чорний,

То день не  день ставав – пітьма!

Єднаймось матері усього світу!

Єднаймось проти зброї і війни!

Хай сміються  під сонечком радісно діти.

Хай живими залишаться Ваші сини…

…Сльози матері зрошують чорний граніт,

Протирає хустинкою сина лице,

Батько в розпачі стис кулаки – і мовчить…

Хто їм скаже:  як витерпіть горе оце?!

За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений.

Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити.

Більше 65 років тому було покладено край фашизму. Діди наші думали, що та війна – остання. Вони не знали, що їх онуків також називатимуть ветеранами.

            Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває досі. У спогадах, снах і думках. Вони цього заслуговують.

                                         Хай буде все, що має бути:

                               І тихі радощі життя,

                               І слів чужих важке каміння...

                               Мені не треба співчуття.

                               Мені потрібне розуміння.

З ДНЕМ ЗАКОХАНИХ

Нехай у Вашім серці завжди живе любов!
Людина, яка любить не пам’ятає зло.
Бажаю я Вам також, щоб Вас любили теж.
Без лестощів, всім серцем, відкрито і без меж!

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Сьогодні Сашку виповнилось 15.
Ми щиро вітаємо його з цією прекрасною подією.

Нехай кожна мить буде повна надії
і нехай пощастить здійснити усі свої мрії!
Удачі, натхнення й духовного росту,
Хай буде в житті усе легко та просто!