Щороку 15 лютого, ось вже 21 рік поспіль вшанувати пам'ять про воїна-інтернаціоналіста, колишнього учня нашої школи - Віктора Курноса, прийшли ті, для кого слово "Афган" назавжди стало частиною життя.
У цьому році і ми поспостерігали за цією подією.
Одразу виникло багато запитань:
- Що це за війна?
- Коли це було?
- Чому хлопці з нашого маленького містечка проходили службу і воювали за іншу державу?
Тому вже на виховну годину ми запросили Скічко Володимира Петровича, який з 1983 року по 1985 рік проходив службу в Демократичній Республіці Афганістан.
Як справжній чоловік він скупо розповідав про те, що страшного відбувалось під час його служби, з його слів: "Хочеться пригадувати лише приємне, якого було вкрай мало, але було".
Володимир Петрович пригадував спілкування з афганцями, спогади про мирне населення дуже приємні, якщо це стосувалося цивільного життя. Якщо ж проводились бойові дії, то навіть маленькі діти і жінки брали в руки зброю.
Наприкінці діалогу ми привітали Володимира Петровича з Днем захисника вітчизни і побажали здоров'я, щастя і всього найкращого.
Немає коментарів:
Дописати коментар